Олена Даць, відома львівська дизайнерка світового рівня, власниця Olena Dats’ Gallery

Уявімо, що карантин незабаром закінчиться. Як, на вашу думку, компанії повертатимуться до «нормального ритму»?
ІТ, харчова промисловість, аграрії, освіта – це ті сфери, які, на мою думку, зададуть ритм до повернення. Інша річ, усе ще хотіти й могти повертатися. Мені здається, що опис «нормального ритму» змінився назавжди.

Що означає для різних індустрій повернення до «нормального стану»? Які зміни є незворотними?
Змінилося поняття успішності й засоби досягнення цієї цілі. Повернення до «нормального стану» – це коли шлях, власні кордони та винагорода залишатимуться в гармонії з особистістю.

Оглядаючись назад і вже маючи досвід ведення бізнесу під час пандемії, дайте собі три поради на початок карантину. Що ви, як лідерка, зробили б по-іншому?
Зменшила б орендну площу й обсяги виробництва нових зразків, попри щоденні запевнення клієнтів, що ось-ось зробимо замовлення і т. ін. Витрачала б більше обігових коштів на розкрутку бренду в онлайн.

Які нові звички ви заберете із собою в життя після пандемії?
Мені стало легше відмовляти й казати «ні».

Як гадаєте, чи не виправдовуємо ми карантином багато власних управлінських помилок: прокрастинацію, неможливість чи небажання приймати рішення, відкладання якихось стратегічних змін?
У жодному разі! Зараз я бачу, що зробила велику помилку в 2019 році – до карантину: вклала гроші в колекції (які зараз неприбуткові) замість купівлі нерухомості). Тобто, карантин став певним уроком, а це завжди корисно. Також під час пандемії були і плюси! Я сама зробила сайт, до якого ніяк не доходили руки, і технології, котрі я хотіла використовувати, стали доступнішими.

Як зміняться стосунки «компанія-працівник» у постпандемічні часи?
Спілкування стало ще більше партнерським та особистим. Поряд залишилися справжні друзі й однодумці.

Проблема ментального здоров’я під час ізоляції вийшла на перший план. Як управляти / мотивувати втомлених і роздратованих людей?
Під час пандемії більшість працівників і партнерів зрозуміли, що вони самі ковалі власного щастя. Стосунки «начальник – підлеглий» відійшли на другий план. Люди, на жаль чи на щастя, мали зрозуміти: ми робимо улюблену справу для задоволення та грошей, а не з-під палки. Мені здається, що такий же рецепт і для виживання бізнесу.

Який вигляд матиме робоче місце в майбутньому? Чи повернемося ми знову до 5-денного робочого тижня в офісі?
Саме змінюю офіс. Однак є сфери, де це складно уявити, ZOOM-party точно не моє.

Які нові цінності, традиції у корпоративній культурі й роботі з людьми ми побачимо у світі, який поборов COVID-19?
Найважливіше – турбота про здоров’я.

Підготувала Галина Янишівська